Ответ:

Було собі двоє братів. Старший звався Улас, менший Юрко. Найнялися брати князеві служити.

Сів князь на коня і поїхав на полювання. Юрко обійшов усі покої, одімкнув  великі двері і шасть у підземну палату.  Палата була простора, але невисока, без вікон. Попід стінами стояли діжки з карбованцями  та червінцями. Кругом стін на полицях блищав  золотий та срібний посуд.  Тут були полумиски, кубки дивної роботи, золоті корони. Серед палати на срібній підставці стояла статуя  князівни. На голові в неї блищав ізумруд. Він сяяв, наче сонце.  На білій шиї статуї блищало дороге намисто.

Від блиску тих скарбів у Юрка запаморочилася голова. Він не втерпів, схопив намисто, а тоді понасипав червінцями всі кишені. В нього руки й ноги трусилися так, що він ледве потрапив у двері.

А за дверима стоїть князь із дочкою. Забрав князь своє добро, а Юрка вигнав.

Тоді князь покликав Уласа, віддав йому ключі від  палат і звелів щодня стирати порох з дорогого посуду в скарбниці. Улас щодня ходив у скарбницю й не взяв ні однісінького карбованця.

Віддав князь за Уласа свою дочку, бо вона його полюбила. Забрав Улас  до себе старих батьків жити.Від блиску тих скарбів у Юрка запаморочилася голова. Він не втерпів, схопив намисто, а тоді понасипав червінцями всі кишені. В нього руки й ноги трусилися так, що він ледве потрапив у двері.

А за дверима стоїть князь із дочкою. Забрав князь своє добро, а Юрка вигнав.

Тоді князь покликав Уласа, віддав йому ключі від  палат і звелів щодня стирати порох з дорогого посуду в скарбниці. Улас щодня ходив у скарбницю й не взяв ні однісінького карбованця.

Віддав князь за Уласа свою дочку, бо вона його полюбила. Забрав Улас  до себе старих батьків жити.

А Юрко без шматка хліба лишився. Мусив брати торби та йти у світи старцем

Объяснение: