Риторичні запитання спрямовані на утвердження ідеї рівності всіх людей, незалежно від їхнього етнічного походження чи релігії. Ці запитання підкреслюють спільність людської природи, спільність досвіду та почуттів між юдеями та християнами.

Епіграф прагне викликати емпатію до єврейського народу, нагадуючи читачам, що вони так само люди, як і християни. Це особливо важливо в контексті роману, де часто зустрічаються упередження і дискримінація щодо євреїв.

Запитання вказують на абсурдність і неправомірність дискримінації та ненависті на релігійному чи етнічному ґрунті. Адже, якщо всі люди мають ті ж самі почуття та потреби, то немає підстав для нерівного ставлення до них.

Цитата з Шекспіра апелює до загальнолюдських цінностей, спільного досвіду страждання та радості. Це заклик до визнання спільної людяності і до подолання стереотипів та забобонів.

Таким чином, епіграф наголошує на необхідності толерантності та рівноправності, закликаючи до відмови від упередженого ставлення до людей іншої віри або національності. У контексті роману це особливо важливо, оскільки Вальтер Скотт зображає часи, коли міжетнічні та міжрелігійні конфлікти були дуже гострими.