Ответ:

https://stud.com.ua/135842/geografiya/chiselnist_populyatsiy_dreyf_geniv

Пошаговое объяснение:

У невеликих популяціях, які зазнали ізоляції від інших популяцій свого виду, вплив випадкових факторів може вийти на перший план по відношенню до дії відбору. Ця цікава ситуація в 1931 р. була описана Н. П. Дубиніним і Д.Д. Ромашова під назвою «генетико-автоматичні процеси» і, незалежно від них, в тому ж році С. Райтом, який позначив її терміном «дрейф генів». Якщо невелика популяція (менше 50 особин) виявляється ізольованою, перш за все проявляється ефект, названий «принципом засновника». Генофонд нечисленної популяції з самого початку є біднішим, ніж генофонд батьківського виду, і підбір алелів в генофонді «популяції засновників» випадковий через випадковий підбір особин. Такий генофонд не збалансований, оскільки він виник на основі випадковості, а не під контролем природного добору. Так як відбір діє на імовірнісному рівні і вимагає для своєї ефективності достатньої чисельності особин, подальша доля генофонду маленькій популяції визначається в першу чергу дією різного роду випадкових факторів.

Загальною тенденцією буде випадання з генофонду малої популяції найбільш рідкісних алелей, що супроводжується їх заміщенням алелями, які з самого початку були більш численними. Це веде до подальшого збіднення генофонду малої популяції і в результаті до його гомозиготизації.

У малій популяції фактор випадковості стає основним. Природно, що в цьому випадку кращі шанси для збереження мають спочатку більш численні аллели незалежно від їх пристосувальної цінності.