Ответ:

Анто́ніо Гауді́-і-Корне́т (ісп. Antonio Gaudí y Cornet, або Анто́ні Ґауді́-і-Курне́т, кат. Antoni Gaudí i Cornet; 25 червня 1852, Реус — 10 червня 1926, Барселона) — каталонський та іспанський архітектор[3][4][5], новатор форми та один із найяскравіших представників стилів ар-нуво та модерн в архітектурному мистецтві. Більшість його робіт зосереджена в Барселоні. Найвідоміша будівля — Храм Святого Сімейства.Одного разу його побила місцева поліція за «розпалення національного сепаратизму».[джерело?]

Триває процес його беатифікації

біографія

Антоніо Гауді народився в невеличкому місті Реус поблизу Таррагони (Каталонія). Хрещений під повним іменем Анто́н Пла́сіт Ґільє́м Гауді́ (Antón Plàcit Guillem Gaudí): саме під хресним ім'ям Антон (і поважним зверненням ісп. don Antón) його знали співробітники, а в офіційних документах він підписувався як іспанською версією імені Антоніо (ісп. Antonio), так і каталанською Антоні (кат. Antoni)[7]. Його батько був ремісником-казаняром. Мати померла, коли він ще був дитиною, брат і сестра теж померли молодими.

Сам Гауді починає цікавитись архітектурою та малюванням ще в школі в Реусі, а в 1870 році переїжджає в Барселону, щоб згодом вступити до місцевого університету на факультет архітектури. Для цього він декілька років готується, одночасно підробляючи креслярем у місцевих архітекторів.

У студентські роки індивідуальність його світосприйняття проявилася досить гостро, кажуть, що він ненавидів аналітичну геометрію з її прямими лініями та кутами, взагалі «мертві» теоретичні предмети. Натомість захоплювався криволінійними формами та розмаїттям живої природи, з якого потім виріс його унікальний, різноманітний за формою та кольорами стиль.

Під час навчання в Барселонській регіональній школі архітектури Гауді проводив чимало часу в бібліотеці закладу, докладно вивчаючи фотографії куполів, ступ і мінаретів Єгипту, Марокко та Індії. Ці зображення, безперечно, справили враження на молодого архітектора[8].

Барселонський університет закінчує в 1878 році. «Або геній, або божевільний» — так сказали про нього на випускному екзамені.

У час закінчення університету вже мав непогані зв'язки в архітектурних колах Барселони, зробив декілька успішних проєктів — це дозволило йому досить легко та швидко стати успішним архітектором. Пізніше він навіть і не залишав Барселони, за виключенням коротких подорожей до Марокко в 1887 та візитів у Кастилію, де в нього був один проєкт.

Він був фігурою досить ексцентричною. Його дивовижні, навіть божевільні[джерело?] й супервитратні проекти щедро фінансував багатий промисловець-бавовняр Аузебі Ґуель, завдяки якому Гауді міг зосереджуватися на творчості, абсолютно не думаючи про гроші.

Принципово відмовлявся розмовляти іспанською мовою, розмовляв тільки каталонською з підлеглими, відвідувачами і навіть з королем Іспанії, який відвідав його будівельний майданчик.[джерело?] Одного разу його побила місцева поліція за «розпалення національного сепаратизму»дитинства потерпаючи від ревматизму, він створив для себе певний «здоровий спосіб життя», їв лише вегетаріанське, інтенсивно займався водними процедурами, обов'язково робив щоденні піші прогулянки. Від того місця де він жив з 1906 року до останнього та найвеличнішого його проекту — Храму Святого Сімейства, було майже чотири кілометри, цю відстань він щодня проходив пішки. Власне, усюди ходив тільки пішки, і це зрештою обернулось трагедією.Гауді в студентські роки можна назвати денді. Йому подобалось модно одягатись, вести досить розкутий спосіб життя. І абсолютним контрастом до цього є Гауді після 40 років, майже фанатичний католик, який вів екстремальний, чернечий спосіб життя, дотримувався суворих постів, а після їх закінчення, як кажуть, «тримав шлунок напівпустим, щоб залишити місце для Бога». Щоденно сповідувався в гріхах та прагнув присвятити життя Богові, давши обітницю тепер працювати лише над релігійними замовленнями, ставав все більш нетерпимим до будь-якої критики своїх робіт, постійно вступав в .

Объяснение:

будь ласка краща відповідь 1/5