Ответ:

Точне походження терміна бароко невідоме. Бароко (у перекладі з італійської -“неправильний” або “химерний”) – стиль європейської культури ХVІІ – ХVІІІ ст., центром якого була Італія. Для бароко характерні тяжіння до урочистості, перевантаження декором, просторовий розмах, злиття різних видів мистецтв і водночас автономія окремих жанрів, переважання дуже складних композицій, контрастність, панування яскравих кольорів, асиметрія, напруженість, динамічність образів, поєднання реальності та ілюзії.В розвитку українського барокового стилю можна достатньо виразно окреслити три етапи: ранній (друга половина XVII —початок XVIII ст.), зрілий (1720 —1750 pp.) і завершальний (друга половина XVIII ст.).

Українське бароко має свої особливості, що простежуються у всіх видах мистецтва того часу: - усі явища культурного і мистецького життя пронизує український патріотизм буквально. Епоха українського бароко характеризується вельми помітною патріотичною героїзацією Хмельниччини та визвольних змагань козацтва загалом;

- значне переважання творів духовних над світськими;

- фольклоризація стилю, яка найбільш відчутно проявилася у широкому використанні народних орнаментів в образотворчому мистецтві;

- українські митці не тільки спираються на власний фольклор, а й використовують в своїх творах найкращі здобутки античності;

- акцентований символізм;

- українське бароко в архітектурі характеризується гармонією будівель з навколишньою природою.

У стилі бароко споруджені церква Різдва Богородиці (1696 р.) у Києво-Печерській лаврі, Троїцький храм у Чернігові (1695 р.) і храм Воздвиженського монастиря у Полтаві (1709 р.).

Объяснение:

Ответ:

Баро́ко (від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque — перлина неправильної форми) — стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття — кінця XVIII століття. Хронологічно бароко слідує за Ренесансом, за ним іде Класицизм. За естетичним визначенням, бароко — стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи. Якщо ренесанс мав незначне поширення у країнах за межами Західної Європи, то з доби бароко почалося справжнє поширення європейської цивілізації на інші континенти.

Великого значення в цей час набули церемоніали, етикет, ушляхетнення способу життя й зовнішнього вигляду людини. Ці постулати знайшли своє відображення в мистецтві. Основні риси стилю бароко — парадність, урочистість, пишність, динамічність. Особливо треба відзначити прагнення до синтезу мистецтв — взаємопроникнення архітектури, скульптури, живопису й декоративного мистецтва. Архітектура бароко вирізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм, злиттям об'ємів у динамічну масу, багату на скульптурний декор. Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними. Характерні деталі бароко — теламон (атлант), каріатида й маскарон.

Объяснение: