Наші предки мали багато захоплень-ремесел. Вміння і майстерність у певному ремеслі переходили по роду. Саме так з'являлись династії стельмахів, бондарів, гутників чи вівчарів

Найдавнішими на території сучасної України вважають хліборобство, тваринництво, бджолярство, мисливство, рибальство, ковальство, теслярство та багато

Бондар - майстер із виготовлення діжок (бочок), барил, цебер, коновок, балій та дійниць. Авжеж, із дерева. Згодом ємності виготовляли з металу, а сучасні - переважно із пластику.

Бортник - збирач дикого меду в лісах. Бортники чудово зналися на способі життя диких бджіл у лісах, вміли знаходити і забирати в них мед. Також бортники сплачували данину медом, адже у давні часи дуже популярною були напої на основі меду.


Значно пізніше в Україні розвинулось бджільництво.

Вівчар - той, хто випасає овець, стежить за приростом отари, а також їх стриже задля теплого хутра, доїть та робить сир з овечого (і коров'ячого) молока.

Гончар - обробляє та виготовляє глиняний посуд, цеглу і кахлі (плитку для печей) та іншу кераміку.

Гутник - спеціалізується на виготовлення скла і виробів з нього.

Дротар - забута професія. Однак свого часу була дуже популярна. Дротареві давали скріпити тріснутий посуд - він його обплітав у так звану сітку. Також дротар виготовляв клітки для тварин, пастки для гризунів, розмаїте сита і черпачки.

Золотар - фактично давній ювелір, який спеціалізувався на золоті та виробах із нього.

Коваль - незамінних до нашого часу майстер із виготовлення решіток, кованих брам, реманенту, збруї та інших металевих виробів прикладного і декоративного значення.

Кожум'яка - майстер що, за часів Русі займався виготовленням сирцю зі шкіри тварин.