Можна сформулю-

вати визначення екстремальної ситуації як такого складного

стану діяльності, що набув для особистості чи групи особливої

значимості, такі складні умови діяльності, що сприймаються

особистістю як напружені та небезпечні для життя та здоров’я.

Отже екстремальна ситуація − це така ситуація, що харак-

теризується певною взаємодією зовнішніх та внутрішніх чин-

ників, що сприяють або перешкоджають здатності особистості

здолати її. Варто розглянути, що ж саме відноситься до внут-

рішніх та зовнішніх чинників.

Зовнішній чинник є об’єктивним, тобто незалежним від

людини, він визначається ситуацією і характеризується такими

змінними:

− обмеженим терміном (часом) подолання ситуації. Цю

змінну можна розглядати як брак часу. Необхідного для засто-

сування всіх можливостей людини, як потенційних, так і резер-

вних, для подолання ситуаційних перешкод (або недосконаліс-

тю самих можливостей, що перешкоджають застосуванню їх у

короткий термін);

− зовнішніми обставинами, що виявляються занадто

складними для їх подолання, що визначається неможливістю

чи небажанням протистояти їм та боротися з ними. Безперечно,

що, оцінюючи усю сукупність певних перешкод, які стоять на

заваді вирішення поставлених завдань, особа намагається усві-

домити складність ситуації і знайти шляхи та засоби її подо-

лання, інакше ситуація кваліфікується як така, що не має вирі-

шення, тобто нездоланна;

− ризиком для здоров’я, чи, за певних обставин, і життя

особи. Це дуже важлива перешкода для виконання поставленої

мети та завдань, оскільки інстинкт самозбереження людини пе-

решкоджає ризикувати власним здоров’ям, а тим більше жит-

тям. Це може спричинюватись досить простим міркування, що

при збереженні здоров’я і життя, навіть при невиконанні за-

вдання, у подальшому (за певних умов підготовки та удоскона-

лення індивідуальних можливостей), можна виконати завдання

більш ефективно. Та разом з тим, якщо мотив виконання пос-

тавленої мети чи завдання є важливішим, ніж мотив небезпеки.

втрати власного життя чи здоров’я, то особа, не вагаючись, бу-

де намагатись виконувати поставлене завдання. Прикладом тут

може слугувати подвиг Олександра Матросова, що у часи Дру-

гої Світової війни своїм тілом затулив кулеметну амбразуру

дота. Цей подвиг потім неодноразово був повторений бійцями

Радянської армії;

− небажанням оточення розуміти людину. У службовій

діяльності працівників міліції інколи виникають ситуації, коли

певні верстви населення або окремі індивіди не бажають його

розуміти, ставлячи тим самим перешкоди до досягнення поста-

вленої перед ним мети. Ситуація може погіршуватись тим, що

в певні моменти працівнику міліції буває дуже важко впора-

тись з потоком зовнішнього протистояння;

− зміною ситуації, тобто виникненням нових проблем за

наявності старих, а також швидкоплинністю обставин і, в де-

яких випадках, неможливістю швидкої зміни процесу дії. Ситу-

ативними чинниками тут можуть бути складні та небезпечні

метеорологічні умови, наявність вибухонебезпечних матеріа-

лів, тощо. Але особа розраховує на те, що нові обставини бу-

дуть змінюватись не так швидко, і тому помилково не надає

відповідного значення цим змінам. Тим більше, що власні мо-

жливості сприйняття не завжди дають змогу фіксувати, класи-

фікувати та впорядковувати у свідомості нові перемінні (як бу-

ло при виконанні службових обов’язків працівниками міліції у

зоні Чорнобильської катастрофи);

− позитивним збігом обставин, що дають можливість особі

подолати ситуацію з найменшими зусиллями. У такій ситуації

позитивний збіг обставин може посприяти особі досягти бажаної

мети навіть тоді, коли їй здається, що це досягнення просто не-

можливе. Тим більше, коли особистісні витрати не є дуже вели-

кими. За таких умов особа не тільки швидше досягає поставленої

мети, але й не прикладає для цього надмірних зусиль;

− відсутність будь-якої підтримки. Несприятливі умови,

якими б вони не були складними, не можуть завадити досяг-

ненню певного очікуваного результату. Але, якщо особі потрі-

бно напружувати власні сили на межі можливого, тоді може

виникнути стан фрустрації, що в свою чергу може призвести до депресії, і, як наслідок, до психічної травми, зводячи нанівець

усі зусилля особи.

Ми розглянули типові складові зовнішнього чинника екс-

тремальної ситуації. Але, безумовно, даний перелік є приблиз-

ним і не вичерпним, оскільки кожна екстремальна ситуація є

неповторною.