Ответ:Протягом 10-15 століть влада європейських країн зазнала значних змін, оскільки феодалізм поступово поступився місцем централізованим монархіям. На початку 10-го століття Священна Римська імперія домінувала в Європі, але до кінця 15-го століття сила національних держав, таких як Франція, Англія та Іспанія, зросла, тоді як вплив Священної Римської імперії знизився.

У 10 столітті настала епоха вікінгів, коли скандинавські мореплавці засновували поселення та торгові пункти по всій Європі, Північній Африці та Азії. Проте XI століття ознаменувалося нормандським завоюванням Англії та встановленням феодальних систем по всій Європі. Феодали володіли владою над підвладними їм землями та людьми, що призвело до фрагментації політичної влади.

У 13-14 століттях монархії в Англії, Франції та Іспанії централізували свою владу і почали розширювати свої території шляхом військових завоювань і династичних шлюбів. Пандемія «чорної смерті» XIV століття мала глибокий вплив на Європу, скоротивши населення та послабивши феодалів. Це дозволило монархам посилити свою владу та встановити централізоване правління.

До XV століття виникли європейські національні держави, а могутність Священної Римської імперії продовжувала падати. Винайдення друкарського верстата в середині XV століття призвело до зростання писемності та поширення нових ідей, у тому числі епохи Відродження, яка мала глибокий вплив на європейську культуру та політику.

Підсумовуючи, динаміка влади в Європі суттєво змінилася між 10-м і 15-м століттями, коли підйом феодалізму поступився місцем появі централізованих монархій і національних держав і занепаду Священної Римської імперії. Ці зміни були сформовані низкою факторів, зокрема військовими завоюваннями, династичними шлюбами, пандеміями, технологічним прогресом і культурними змінами.

Объяснение: