Відповідно до вимог ст. 32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (Під “іншими доходами” слід розуміти кошти або інше майно, отримане від участі у підприємницькій діяльності, у спадщину, за виконання договору підряду, від здачі майна в оренду тощо. Але при цьому слід мати на увазі, що самостійно розпоряджатися такими доходами неповнолітній має право не у будь-який спосіб, а лише у межах дій, передбачених ст. 31, пунктами 2 – 4 ч. 1 ст. 32 ЦК. Іншими словами, неповнолітній має право, наприклад, спрямувати зароблені кошти на укладення дрібних побутових правочинів, договору банківського вкладу, а не укладення договорів купівлі-продажу об’єктів нерухомості, позики, управління майном тощо.;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

Отже, для того, щоб укласти договір ренти, Петру потрібна згода батьків.