Размещено 5 месяцев назад по предмету Право от ivashchuktanya6

Проаналізуйте ситуацію. Між С. та Л. було укладено спадковий договір, за яким С. в якості відчужувача передає у власність Л. домоволодіння, а Л. зобов’язується щоденно забезпечувати відчужувача за свій рахунок продуктами харчування згідно норм, встановлених державою для людей похилого віку, та виконувати ремонт житлового будинку і господарських будівель. Внаслідок невиконання набувачем умов договору С. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила розірвати спадковий договір та повернути їй домоволодіння. При вирішенні даної справи суд, виходячи з того, що обов’язки набувача за спадковим договором здебільшого зводилися до надання утримання відчужувачеві, керувався положеннями про довічне утримання, зокрема ст.ст. 744, 755 ЦК України, однак ухвалив рішення про розірвання спадкового договору, норми про який взагалі не застосовувалися при ухваленні рішення. Висловіть думку з приводу наведеного вище.

Ответ на вопрос

Ответ на вопрос дан alikribar

Ответ:
В даному випадку суд вирішив питання, що стосується розірвання спадкового договору, враховуючи положення про довічне утримання, хоча ці положення не були дійсно застосовані у конкретному випадку. Такий підхід може бути недоречним та порушувати принципи правосуддя.
Умови спадкового договору мають бути визначені з урахуванням відповідних норм законодавства про спадкування, а не лише норм про довічне утримання. Суд повинен був детально проаналізувати умови спадкового договору та застосувати відповідні норми законодавства, які регулюють ці умови.
Таким чином, рішення суду про розірвання спадкового договору на підставі норм про довічне утримання, які фактично не застосовувалися, може бути визнане неправильним. Суд мав би провести аналіз умов договору та застосувати відповідні норми законодавства, що регулюють спадкові відносини.