Якби усі люди перестали слухати поради совісті, людство давно б вимерло. Адже світ, у якому немає справедливості й розуміння, співчуття й любові, світ, у якому головними цінностями є власна вигода і нажива не має права на існування.

Як приклад до наведених вище аргументів я хотіла б привести історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада». У фінальних сценах, коли гетьман Яким Сомко сидів у темниці, до нього прийшов козак Кирило Тур з пропозицією визволити свого побратима. Проте полководець зрозумів, що коли б він погодився вийти з неволі, то на його місці повинен би був залишитись його визволитель. Совість гетьмана не дозволила поставити своє життя над життям іншого, і тому Яким Сомко відмовився від допомоги, поклавшись на свою совість.

Іншим прикладом може послугувати фільм американського режисера Девіда Гая Леві «Що б ви зробили…?» У цій кінострічці розповідається про те, як групу людей, незнайомих між собою, було запрошено до дивного обіду, який несподівано перетворився у смертельне випробування. Основним завданням для учасників було рішення: завдати болю собі чи незнайомій людині поруч. Тому, хто виграє, належала велика сума грошей і його життя. Фільм чудово демонструє, яку роль в житті людини грає совість, чи завжди вона може нею керуватися, і чи є вона гарантією правильного вибору.

У висновку я хотіла б сказати, що для мене совість — це одне із найвищих почуттів, які притаманні людині. Я завжди намагаюсь керуватись саме цим фактором, оскільки розумію, що кожна моя дія має свої наслідки.