Ответ:

Одного разу, у місячну ніч двоє друзів вирішили відпочити на природі. Юнаки домовилися піти на міську річку, взявши з собою декілька канапок, та сісти до човна, щоб поплавати. Але для цього потрібно було пробратися повз нічного сторожа та забрати з його кабінету весла. Адже без них далеко не попливеш!

Та пригоди ще не закінчуються, бо ключ від кабінету треба дістати у самого сторожа!

Думали, як краще забрати ключ:

- Може слід відволікти того дядька, та й дістати з крючка?

- Гарно придумано, я можу дражнити собак, вони здійснять галас...

Енергія кипіла в їхніх жилах, тож усе вийшло так, як і було задумано - один відволікає, інший дістає ключ. Сторож навіть нічого не запідозрив, а навпаки - коли повернувся з "собачої ловлі" знов задрімав.

Тож двом товаришам вдалося втілити свій план у життя. Як тільки вони умостилися у човен та відпливли бодай на 15 метрів від берега, то неймовірні річкові краєвиди відкрилися для них у голубому місячному сяйві.

Небо вигравало безліччю срібних зірок, водойма стала спокійною та прозорою, усюди пахло квітучими акаціями а навколишні дерева відбивали усю цю красу своїм гладеньким, що у ньому можна було себе побачити, листям. Неймовірна енергетика надходила з цього місця...

Объяснение:

Твір складала сама, не судіть строго)