Найголовніше в кожному творі, те, що безумовно необхідно виділяти, – це герої твору. Завдяки ним ми можемо зрозуміти, що хотів донести до нас автор, яка основна ідея певного твору і які висновки ми могли б з нього зробити. Точно такий же випадок – це твір «Митькозавр з Юрківки» авторства Стельмаха. Тут є два ключових головних героя, поведінку і вчинки яких ми і повинні аналізувати для розуміння сутності всього твору.

Я прочитав це літературне творіння, звичайно, дуже ретельно і уважно. Я думаю, що мені вдалося відшукати і зрозуміти найголовніше, що було в цьому творі. Зрозуміти все це було б просто неможливо без аналізу поведінки головних героїв, а саме Сергія та Митька. Під час прочитання я склав певну думку про героїв, яке і буда викладено в цьому творі.

Я можу з упевненістю сказати, що добре поставився як до Сергія, так і до Митька, мені дуже сподобалися герої творіння «Митькозавр з Юрківки». Чому так вийшло? Та тому, що ці хлопці займалися як раз тим, чим потрібно. У свої юні роки вони пізнавали життя, веселилися, набиралися досвіду, ділилися один з одним цінною інформацією про життя і шукали собі веселі і цікаві пригоди. І це – абсолютно нормальна і правильна поведінка для людей такого віку. Особисто у мене немає жодних сумнівів щодо того, що Сергій і Митя виросли здоровими, сильними і щасливими людьми, адже їх дитинство було сповнене цікавими подіями. Вони провели дитинство так, як і потрібно. З цієї причини у мене до них лише найкраще ставлення з можливих.

На жаль, якщо ми порівняємо цих двох молодих людей і нашу сучасну молодь, то висновки будуть зовсім не на користь сучасної молоді. Чому? Відповідь проста – достатньо подивитися, як нинішні хлопчики і дівчатка проводять свій вільний час. Вони, звичайно, теж гуляють і спілкуються з іншими дітьми, але роблять це набагато рідше, ніж діти кілька десятків років тому. У сучасних дітей є комп’ютери, Інтернет, і цим засобам вони приділяють набагато більше уваги, ніж решті. Жертвувати своїм дитинством, можливістю поспілкуватися і провести час з однолітками в догоду сидіння за комп’ютером – це просто неприпустимо і неймовірно. Тим не менш, це відбувається. Тому я можу сказати, що Сергій і Митько подобаються мені набагато сильніше, ніж сучасна молодь.

Сергій і Митько з прочитаного мною твори робили все правильно – розважалися, гуляли, вчилися жити. Вони провели дитинство повністю правильно. Тому моє ставлення до них – гарне.