Відома трав’яниста багаторічна рослина, яка не потребує особливих
пояснень і опису. Росте по чагарниках, лісах, галявинах, сухих луках і
схилах, перелогах. Поширена повсюдно, рідше на південному сході і в
степу. Цвіте з другої половини квітня до кінця червня. Плоди червоні,
зеленувато-червоні, містять багато заліза. .

Збирають цілу рослину під час цвітіння, а плоди—^ коли цілком
достигнуть.

На організм людини діє як в’яжуче, сечогінне, поліпшує обмін речовин. У
плодах і листках, крім заліза, є вітамін С і каротин.

Вживання. Суниця (вся рослина і плоди) — дуже популярний у народі
лікарський засіб і дуже широко застосовується при різних хворобах. На
нашу думку, ця рослина повинна зацікавити як дослідників, так і лікарів.

Перед тим, як розглядати лікарське значення суниці взагалі (листків і
ягід), ми повинні попередити читача, що не всі люди безкарно можуть їсти
ці смачні, ароматні ягоди, бо деяким організмам ягоди суниці шкодять:
все тіло вкривається висипом, шкірними набряками, починається свербіння
тіла, біль у животі, запаморочення, блювання. Знаю одну жінку, у якої
починається блювання, коли вона дивиться на суниці, укладені в кошику
або на блюді (ідіосинкразія).

Наукова медицина рекомендує вживати ягоди суниці і їсти їх при хворобах
нирок, каменях нирок, при захворюваннях печінки і жовчних шляхів, а
також при всіх видах катарів шлунка і при хворобах селезінки.

Напар листків суниці — 50,0 г на 1 л води — в народі вживають для
очищення крові, при висипах, прищах, лишаях, при рахіті, золотусі, при
подагрі, гастритах, при хворобах печінки і селезінки, катарі товстих
кишок, геморої, жовтяниці.

Коли читати перелік хвороб, які лікують ягодами і листками, а також
цілими стеблами суниці, зібраними під час цвітіння, у читача мимоволі
виникає питання: чому ж така корисна суниця? Відповіддю на таке питання
в певній мірі може бути ознайомлення з багатим хімічним складом, який
має невинна дика ароматна ягідка. Як свідчить ряд джерел, у складі
суниці насамперед відомі: 1) багато натронів і кислот (яблучна, лимонна,
хінна); 2) дубильні речовини; 3) саліцил; 4) пігменти, або красильні
речовини; 5) летучі масла; 6) сахари і, нарешті, 1) вітаміни, особливо
вітамін С. З усіх відомих мені дикоростучих лікарських рослин я не знаю
багатшої, можливо, за хімічним складом рослини, ніж наша суниця. В
суниці, я певен, є й інші, ще не вивчені лікувальні речовини. Ось чому
вона така корисна.