Ответ:

Найвідомішою із творів Тараса Григоровича Шевченка є поетична збірка „Кобзар”. У ній переважають ліричні твори.

Ліричним називають твір, у якому життя відображається через думки, почуття, переживання, настрої ліричного героя. Основну увагу в ліричному творі приділено змалюванню його внутрішнього стану.

У ліричному творі діє ліричний герой. Це художній образ, так само придуманий автором, як і всі інші образи у творі. Ліричний герой — це своєрідна маска, за якою ховається письменник і який є носієм переживання в ліричному творі. Не можна думати, що ліричний герой — це автор. Автор — це жива людина, а ліричний герой — створений ним образ.

Коли ми кажемо, що ліричний герой є носієм переживання в ліричному творі, це зовсім не означає, що він завжди страждає і мучиться. Змальовуючи картину життя, він передає читачеві свій настрій. Настрій ліричного героя може бути різним: радісним, бадьорим, веселим, сонним, схвильованим, сумним... Настрій у ліричному творі може бути також дуже не простим. У вірші може звучати один настрій або поєднуватися кілька, наприклад, смутку й оптимізму тощо. Завдання читача — розпізнати думки, настрої, почуття та переживання ліричного героя за словами й образами в тексті.

У ліричних творах автор часто використовує персоніфікацію.

Персоніфікація — це художній засіб, за допомогою якого предмет або явище зображують як живу істоту: сонечко сміється, вітер віє, душа співає.

Объяснение:

Ответ:

Найвідомішою із творів Тараса Григоровича Шевченка є поетична збірка „Кобзар”. У ній переважають ліричні твори.

Ліричним називають твір, у якому життя відображається через думки, почуття, переживання, настрої ліричного героя. Основну увагу в ліричному творі приділено змалюванню його внутрішнього стану.

У ліричному творі діє ліричний герой. Це художній образ, так само придуманий автором, як і всі інші образи у творі. Ліричний герой — це своєрідна маска, за якою ховається письменник і який є носієм переживання в ліричному творі. Не можна думати, що ліричний герой — це автор. Автор — це жива людина, а ліричний герой — створений ним образ.

Коли ми кажемо, що ліричний герой є носієм переживання в ліричному творі, це зовсім не означає, що він завжди страждає і мучиться. Змальовуючи картину життя, він передає читачеві свій настрій. Настрій ліричного героя може бути різним: радісним, бадьорим, веселим, сонним, схвильованим, сумним... Настрій у ліричному творі може бути також дуже не простим. У вірші може звучати один настрій або поєднуватися кілька, наприклад, смутку й оптимізму тощо. Завдання читача — розпізнати думки, настрої, почуття та переживання ліричного героя за словами й образами в тексті.

У ліричних творах автор часто використовує персоніфікацію.

Персоніфікація — це художній засіб, за допомогою якого предмет або явище зображують як живу істоту: сонечко сміється, вітер віє, душа співає.

Подробнее - на Znanija.com - https://znanija.com/task/36370124#readmore

Объяснение: