Весь смисл життя Калитки, всі його помисли, вся енергія спрямовані на придбання землі.

Адля цього потрібні гроші. Звичайно, добуває їх Герасим важкою працею: сам не доспить і не прогуляє, але і своїм рідним та наймитам не дасть змарнувати час. Не від того він, щоб і заробити на близьких: з кума Савки, який просить позичити грошей, Калитка хоче взяти великий процент та ще й вимагає «запродажню запись» на воли. Заради грошей Герасим ладен чортові душу запродати, тому й захопила його перспектива вигідно придбати фальшивих сто тисяч. Коли ж він зрозумів, що став жертвою обману, не знайшов нічого кращого, ніж накласти на себе руки: для Калитки «краще смерть, ніж така потеря!»

Я не можу однозначно стверджувати, що Герасим Калитка — негативний персонаж. У нього, як і у кожної людини, є й позитивні риси. Він любить землю, по-своєму дбає про дітей, хоче забезпечити їхнє майбутнє, є надзвичайно працьовитим та цілеспрямованим. Усі розрахунки та плани Калитки грунтуються на реальній основі. Примарливе прагнення Копача знайти скарб його не захоплює. Сам Бонавентура змушений констатувати тверезу заповзятливість таких, як Калитка, «хазяйственних мужик», які поступово прибирають до своїх рук маєтки родовитих дворян. «Хазяйственний мужик, — каже він, — велике діло! Ворушіться, ворушіться! Крутіть головою: купили у Борща, купуйте у Смоквинова, а там у Щербини ... Пани горять, а мужички з пожару таскають ... Це не пустяк!.. Вони привикли омари там, шампанське — от грошики й ухнули, а там і іменія ахнули! А ви галушечки, картопельку, кулешик, чехоньку, та й то не щодня, а воно жирок і наростає ...»

Та я не засуджую Герасима, а, швидше, співчуваю йому. Адже, на мою думку, гроші — не найважливіше у житті, і щастя за гроші не купиш. К

Ответ: Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, актор, являється автором багатьох творів, одним із яких є — п'єса “Сто тисяч”. Навіть із самої назви, можна зрозуміти про що буде розповідатися.

Тому я хочу розповісти вам, про те що відбувалося у цьому творі, про головну думку яку автор намагався донести читачам і про те що, деяка частина людей на даний момент, гроші цінить більше ніж людське життя.

Головним героєм твору є Герасим Никидимович Калитка. Це дуже жадібний та скупий чоловік, якому гроші та земля важливіші за рідних. Одного дня коли його жінка попросила взяти коня, щоб з’їздити до церкви, він відмовив їй, і сказав щоб йшла пішки, тому що кінь працює 6 днів в тиждень, а сьогодні неділя, тож він повинен відпочивати, щоб в робочі дні приносив більший прибуток.

Одного разу до Калитки прийшов невідомий йому чоловік, який запропонував сто тисяч фальшивих грошей за п’ять справжніх. Звісно Герасим погодився на цю пропозицію. Никидимович робив все як говорив єврей, навіть йому прийшлося обманювати свого сина заради грошей. Він настільки жадібний, що затянув у цю аферу навіть свого кума — Савку. Єврей його обманув, він дав йому не просто фальшиві гроші, а звичайнісінькі папірці. Після цього Калитка обанкротився і вирішив покінчити з життям. Він взяв мотузку та пішов у ліс. Але спроба повіситись, виявилася невдалою, тому, що одному чоловікові удалося цьому запобігти. Після цього він ще й зрадів, тому, що помилкова віддав єврею не п’ять тисяч, а три. Але не дивлячись на це, невідомий все рівно вийшов у плюс.

Але не дивлячись на те, що Герасим хотів проміняти гроші на своє життя, я позитивно ставлюся до цього твору, тому, що ця п'єса є трагікомедією, яка поєднує в собі трагічну подію з життя головного персонажу та висміювання його глядачами. Ця трагікомедія є повчальною, тому не слід сприймати це близько до душі, а просто не бути як Калитка та не повторювати його помилок.

Тому, якщо ви не хочете закінчити, як Калитка, то слід розуміти, що гроші це і є ті самі звичайнісінькі папірці, за які не можна купити справжнє щастя.

Можна зробити висновок, що Герасимові гроші та земля важливіші не просто за своїх рідних та близьких, а навіть за своє життя. Отже, автор ніби висміює, а проте серйозно попереджає нас про небезпеку брудних грошей, які калічать душі людей, іноді змушують покінчувати з життям, спотворюючи моральні основи, від яких залежить здоров’я нації.