Дружба — найбільший скарб.

Без хорошого друга не дізнаєшся своїх помилок.

Нових друзів май, старих не забувай.

Справжній друг ніколи не кине в біді, не зрадить. Не тільки сам ніколи не очорнить тебе, але і не дозволить, щоб у його присутності інші говорили про тебе що-небудь несправедливе і негоже. У той же час справжній друг першим зробить зауваження, якщо ти робиш погані вчинки, допускаєш помилки, що можуть стати непоправними.

Справжній друг спробує відвести лихо, тому що “назавжди відповідальний за всіх, кого приручив”.

Вірних друзів дарують нам зазвичай дитинство і юність. І потім дружба з ними, як заповідник, усе життя зберігає мрії молодості, високі ідеали, безкорисливі почуття.

Спілкування з ними – та найбільша розкіш, про яку писав Екзюпері. А нещодавно була зустріч маминих однокурсників. Тоненькі дівчатка перетворилися на солідних дам, у волоссі хлопців, що змужніли, з’явилася сивина. У багатьох діти вже вчаться у вузах або збираються вступати. Не у всіх життя склалося гладко.

Були гіркі втрати. Але як вони всі раділи зустрічі, як тепло згадували студентські роки!

Напевно, це справжнє щастя – зустрітися в зрілі роки з друзями юності і згадати веселі моменти.