Ответ:

Верю. не верю. не верю другое не знаю

Відповідь:

1. У творі порушено проблеми волі, кохання, боротьби  - Так

2. Пасма Соломіїних кіс автор порівнює з мертвими гадюками Так

3. Остап був тридцятилітнім чоловіком - Ні

4. У плавнях до Остапа підійшов собака - Ні

5. Соломія і Остап вдало переправилися через Прут - скоріше Ні

6. Коли чоловік ішов з дому Маріуца була доброю до Остапа. - Так

7. Гіца відбирав у Соломії зароблені гроші - Так

8. Болгарин не дозволив привести Остапа - Ні

9. Уявляючи себе козаком, Остап мріяв про коня, що залишився у панській стайні - Так

10. Драгоман повідомив, коли повезуть Остапа - Так

11. Соломія вирішила відбити Остапа у турків - Так

12. Живою залишилася лише Соломія - Ні

Пояснення:

цитати:

3. Та й хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою.

4. Проти нього стояв не пес, а вовк

5. Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його і понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту. Та се була дурниця: вони були за кордоном. — Хто там?..— кинув у пітьму кордонний козак і, не дочекавшись одповіді, бахнув наосліп із рушниці. — Ой! — скрикнув Остап, ухопившись за груди, і захитався.

6. Проте доволі було мужчинам вийти за поріг, як Маріуца оберталась у добру, сердечну жінку і помагала Соломії та старій матері ходити коло Остапа.

7. Соломія оддала йому, що мала.  Надалі так було з кожним її заробітком: він щезав у глибокій Гіциній кишені.

8. Болгарин був задля свята трохи напідпитку, веселий. Він охоче дозволив Остапові ночувати вкупі з його челядниками і навіть дав Соломії наперед трохи грошей.

9. Попереду... попереду — Остап. Кінь під ним гарячий, вороний, той, що у пана лишився на стайні; одіж із щирого срібла-злота, шабля довжезна.

10.  .... прийшла вона в конак у визначений драгоманом день. Він вийшов до неї байдужий. — Нічого не буде... Відвезуть... А що я дурно не хочу твоїх грошей, то скажу тобі, що повезуть його позавтра вранці...

11. Соломія каже до Івана  — Позавтра... Ми його відіб'ємо