Ответ:

2. Послідовність розгортання подій у повісті за географіч­ними назвами Г Спасівка — Самара — Коджамбак — Бахчисарай

3. Відповідність між подіями та їх часовою послідовністю.

1 – В «Павлусь не пам’ятав, чи йому що так смакувало, як ця риба. Тепер помо­лився, укрився кожухом і заснув без­журно».

2 – Б «Харциз був дуже задоволений. Добув без труда коня, сідло з червінцями та й за хлопця гроші взяв».

3 – А «Павлусь мало що очей не видивив, так шукав між юрбою дорогу сестричку Її не було видно. Вона сиділа на возі в товаристві якоїсь татарської жінки»

4 – «Г Девлет-Гірей велів написати грамоту й послав гінця в Коджамбак».

4. Епізод, у якому йдеться про Павлусеву ночівлю в степу біля річки можна назвати романтичним. Він викликає захоплення героїзмом героя. Павлусь не побоявся один мандрувати серед степу в пошуках сестри, коли довкола шастали гадюки, кусали комахи. Хлопцеві доводилось терпіти втому та голод, спати на сирій землі. Щоб не позбутися швидко всіх своїх припасів, самому треба добувати їжу, уміти розпалити вогнище. Павлусь не забував про коня, щоб той поїв, попив та відпочив. Хлопець, проявляючи свої найкращі риси, перебував у надзвичайних умовах: нелегко було одному в степу в ті тривожні часи. Я б назвав цей уривок романтичним.

5. Татари оглядали Павлуся перед тим, як купити його в харцизи, а ця поведінка їх характе­ризує такими, що до людей відносяться як до товару, щоб вигідніше продати, або мати здорових наймитів.

«Його взяли татари з коня і стали оглядати. Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі».

6. Проявилася Павлусева гідність під час спілкування із Сулеймановим сином Мустафою й потім, коли відбував покарання, у тому, що хлопець не намагається бути улесливим, зректися віри заради того, щоб краще жити. Адже бути свобідним та краще жити, означало, обусурманившись, бути наглядачем над невільниками з рідної землі або стати яничаром.

7. Девлет-Гірей словесно ви­являє повагу до лицарської вдачі козаків, що характери­зує його як далекоглядного володаря свого народу. На мою думку, він усвідомлює, що не можна недооцінювати супротивника.

8. Девлет-Гірей був спокійний за своє посольство в козацькому краю, бо «знав, що посольству нічого боятися козаків, що вони вшанують міжнародні звичаї і не торкнуть посольства». На Січі панував державний устрій, а він передбачає дотримання міжнародних звичаїв.

9. Три останні речення повісті вказують на те, що Павлусеві стало соромно від своїх думок щодо помсти татарам. «Павлусеві потекли сльози з очей. Він забув про всі злидні, про всю злість до татар. Простив їм усе відразу… ».

На мою думку, перше речення вказує на сльози радості від того, що вдалося повернути сестру Ганнусю. Адже перенесені страждання збільшували ненависть, намагалися вбити його жевріючу надію… Але навіть серед поганців зустрічаються справедливі та добрі люди, а Павлусеві пощастило, що зустрів таких на чужині.

10. Повість Андрія Чайковського «За сестрою» навчає любити свою родину, рідний край, бути благородним, цілеспрямованим, активним, не втрачати надію та віру, не падати духом, а шукати вихід з різних ситуацій тощо.

Объяснение:

Выбирай

Ответ:

я дизнався що якi б труднрщi не траплаються все буде добре та що вiра в себе це найцiннiше