Ответ:

надеюсь правильно, добавь в наилучшие ответы пж )

Объяснение:

Письменник розкрив психологічні стани доведеної до відчаю людини за допомогою низки точних художніх деталей. Важливими є також монологи й діалоги. Існування селянина автор навіть не визначив як життя — «Мучився Гриць цілі два роки сам із дрібними дітьми». Не жив, а мучився. Від дітей лише й чув: «Дєдю, ми хочемо їсти».

Прозаїк не уникає незвичних порівнянь і натуралістичних деталей. Діти, які їдять хліб — «як щенята коло голої кістки», «як вони їли сухий хліб, то здавалося, що кістки в лиці потріскають». Дивлячись на доньок, батько пережив страх, ніби йому відкрилося щось приховане: «Гриць глянув на них із лави і погадав: «Мерці», — і напудився так, що аж його піт обсипав». Здається, Гриць замість дітей, які їдять хліб, бачить (чи передбачає?) їхнє майбутнє: «Дівчата глемедали хліб, а він припав до землі і молився, але щось його тягнуло все глядіти на них і гадати: «Мерці!». Очевидно, що в «психологічному» сюжеті новели цей епізод має кульмінаційне значення. Саме тоді Гриць Летючий пережив внутрішній злам — коли перед ним відкрилася вся гірка правда про безрадісне майбутнє доньок. Невдовзі після цього він і зважився на вбивство.