Ответ:

Михайло Михайлович Коцюбинський — видатний український письменник. Його творчість — взірець художньої майстерності. Коцюбинський влучно характеризував різних героїв. Він використовував багатогранність художніх засобів. Експресивність, мальовничість, психологічний аналіз — ось, що зацікавлює у творах письменника-гуманіста. Також захоплює віра Михайла Михайловича в світле майбутнє, уміння виділити радісні й щасливі миті, а не тільки горе й страждання.

«Intermezzo» — один з найвизначніших творів Михайла Коцюбинського. Письменник доводить, що людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою. Твір приваблює читача оригінальністю, неординарністю. «Intermezzo» — це не просто відпочинок для Коцюбинського, а неначе відродження людини на природі. Цей твір — взірець імпресіонізму. Автор зображує героя, в душі котрого ведеться боротьба двох «я». Предмет зображення — людина. Письменник неймовірно описує емоційний стан, почуття, переживання ліричного героя.

В основу твору письменник поклав протилежні світи: людський в образі міста та природний. Коцюбинський протиставив дисгармонійне й досконале. Для Михайла Михайловича природа — це ліки для хворої душі. Жайворонки, сонце, блакитне небо, ниви влітку — ось, що потрібно кожному. Залізна ж рука міста лише спотворює душу людини, забирає всі сили.

Утомившись від міста, ліричний герой прагне до природи. Він перебуває у конфлікті з самим собою. Герой відчуває себе самотнім, йому набридло спостерігати за стражданням, абсурдом суспільства. Герой прагне до душевного спокою. На нивах він знаходить сили в собі, гармонію. Тут герой милується краєвидами. Життя — справжня насолода. Зустріч з селянином, з людським горем — випробування для головного героя. Він уважно вислуховує чоловіка, не ховається від його слів. Це означає, що герой готовий до нової боротьби з буденністю й проблемами міста. Автор закликає людей духовно відпочивати й оновлюватися.

Отже, творчість Михайла Коцюбинського відіграє важливу роль в українській літературі. Вона розвиває читача, дає можливість задуматись. Письменник поєднував у своїх творах лірику, заклики й лозунги одночасно. Недарма учений-українознавець Петро Кононенко говорив: «Його проза — це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського — це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину».