Ответ:

Твір на тему творчості Гавроша, А. Малишка:

Над столом, освітленим тусклою лампою, сидів молодий хлопець з запаленим виразом обличчя. Його ім'я — Гаврош. За вікном темрява глибока, але для нього світить яскраве сяйво натхнення.

Гаврош був простим селянським хлопцем, але в його серці горіла вогняна жага до слова, до поезії. Кожен день він прокидається з однією метою — створити вірш, який змусить серця битися сильніше.

Його столик був завалений листками, на яких Гаврош малював свої поезії. Він відчував, як слова спливають з його пера, як муза обіймає його своїми невидимими руками і веде до найкращих творінь.

Одного дня, під час прогулянки полем, Гаврош натрапив на старий дуб. Він сів під його гілля та почав писати. Його думки переливалися на папір словами, створюючи мелодійні строфи, які линули з його пера, ніби пташині пісні.

Поет відчував, як кожне слово оживає, як кожен рядок стає крилами для його душі. І ось, коли сонце зійшло на небі, Гаврош піднявся з-під дуба зі своїм новим твором — віршем, який зігрів його серце теплом власної творчості.

Гаврош відчував, що його доля — це писати, створювати красу зі слів. І він впевнений, що з кожним своїм твором він приносить трохи світла у цей світ, який так потребує магії слова.