У поезії "Пісня про рушник", рушник набуває символічного значення, представляючи традиційність, єдність, турботу і зв'язок з минулим. Образ рушника символізує давні традиції та цінності українського народу, які передаються від покоління до покоління через родинні зв'язки.

Рушник української культури відіграє роль важливого елемента в різних обрядах та святкових подіях, він є символом гостинності, тепла домівки, а також символом об'єднання різних поколінь та родин.

У поезії, автор надає рушнику містичний, майже магічний статус, що він здатен переносити різні долі, відображаючи радість, сум та надію на майбутнє. Образ рушника стає своєрідним символом ідентичності, сімейних зв'язків і спадщини, яка об'єднує український народ.