Про індивідуальність і своєрідність коня Шептала йдеться в реченні
А Він тільки переставляв ноги, опустивши голову до са-
мої землі, поки свавільний кінський потік кудись, - те-
пер було зовсім байдуже куди, ніс його
Б Побіля вільних коней теж жив страх, але ж інший, не Шепталів страх перед Степаном, а будоражливий, живлющий страх, що кликав до відважної боротьби.
В Батіг злітає в червонясте небо, довгий і в'юнкий, тон- ким дротяним охвістям безжально обвиває Шептало- ві спину й гостро впивається в тіло.
Г Скільки потрібно було днів тихої, непомітної бороть- би, поки Степан змирився, що Шептало йде на водопій трохи збоку, трохи позаду, ніби він зовсім не бригадний.