Ответ:

Автор – Марко Вовчок

Рік написання – 1858-1859

Напрям – реалізм

Літературний рід – епос

Жанр твору “Інститутка”  – соціальна повість

Тема “Інститутка”: Зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі.

Ідея – непереборне прагнення людини до волі, мрія кріпаків вирватися з-під влади поміщиків.

Провідний мотив: “Любо на волі дихнути”

Головні герої “Інститутка”:

кріпаки: Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся

Пани: стара поміщиця, панночка, полковий лікар.

Який соціальний конфлікт покладено в основну повість “Інститутка”?

Основний конфлікт повісті – соціальний (між панами-кріпосниками і покріпаченим селянством). Читач помічає, яким волелюбним був наш народ, проте його дуже гнітили кріпацтво та солдатчина. Проте кріпаки активно протестують проти несправедливості та неволі, адже мають жагу отримати свободу.

Проблематика твору “Інститутка”

Нестерпне становище селян, через жорстокість кріпосників.

Збільшення стихійного протесту проти панів.

Перші прояви непокори пригноблених селян.

Мораль панів і трудового народу.

Воля і рабство.

“Інститутка” сюжет та композиція

Експозиція – знайомство з Устиною. Про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні.

Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.

Розвиток дії – стосунки панночки з кріпаками, деспотизм молодої пані, одруження інститутки, переїзд подружжя на хутір

Кульмінація – панночка намагається побити Устину, її захищає Прокіп

Розв’язка – Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.

Характеристика образу Устини:

Неграмотна, проте знає народну мудрість, має природний розум.

Душа відкрита до всього прекрасного, лагідна, життєрадісна, поетична натура.

Відверта, проста, покірна панам, терпляче зносить знущання вередливої панночки.

Невибаглива до побуту.

Має добре серце, прощає образи.

Спостережлива, близько бере до серця страждання інших кріпаків.

Глибина й щирість почуття кохання.

Працьовита, любить дітей.

Неписьменна селянка тонко відчуває, сприймає, опоетизовує природу.

Внутрішній аристократизм духу кріпачки.

Характеристика образу панночки:

Закінчила інститут шляхетних панянок, але головні предмети вважає непотрібною дурницею.

Вродлива, проте зовнішня краса не відповідає внутрішній суті, духовне убозтво інститутки.

Фальш, дволикість натури, сповідує подвійні стандарти, уміє викрутитися.

Обмеженість інтересів, має панські потреби: бенкети, «по всій моді убратись».

Примхлива, до сільських дівчат ставиться з презирством, як до худоби.

Жорстока, свавільна, люта.

Кохає з розрахунку: над бідним лікарем знущалася, а коли дізналася, що він має маєток

Объяснение: