Діалоги за мотивами казки "Хлопчик-Зірка":

1. Дроворуби:

Перший дроворуб: Чи ти чув про дитину, яка впала з неба? Кажуть, вона зіткана з зірок!

Другий дроворуб: Нісенітниці! Зірки не народжують дітей. Це, мабуть, сирота, яку кинули.

Перший дроворуб: А ти бачив її? Кажуть, вона неймовірно красива, сяє, як зірка.

Другий дроворуб: Чутки, вітер їх носить. Не вір усьому, що чуєш.

2. Дроворуб і його жінка:

Дроворуб: (входить до хати, тримаючи на руках Хлопчика-Зірку) Жінко, ти не повіриш! Я знайшов у лісі дитину, що впала з неба!

Жінка: (здивовано) З неба?! Це ж неможливо!

Дроворуб: Я знаю, але це правда! Він сяє, як зірка, і пахне небом.

Жінка: (лагідно бере Хлопчика-Зірку на руки) О, бідне дитя! Ми не можемо його залишити. Він буде жити з нами.

3. Хлопчик-Зірка і його мати-жебрачка:

Хлопчик-Зірка: (гляне на небо) Мамо, чому я не такий, як інші діти? Чому я сяю?

Мати-жебрачка: (сумно) Ти особливий, синку. Ти - зірка, що впала з неба.

Хлопчик-Зірка: Але я хочу бути таким, як усі. Я хочу мати друзів, гратися з дітьми.

Мати-жебрачка: (гладить його по голові) Ти знайдеш своє місце, синку. Ти несеш у собі світло, яке має сяяти для світу.

4. Хлопчик-Зірка і Чаклун:

Чаклун: (зловмисно) Хто ти такий, сяючий хлопче? Звідки ти прибув?

Хлопчик-Зірка: Я - Хлопчик-Зірка. Я впав з неба.

Чаклун: (з жадібністю) Зірка... Ти володієш незвичайною силою. Віддай мені свою силу, і я зроблю тебе могутнім!

Хлопчик-Зірка: Ні! Моя сила дана мені для добра, а не зла.

Чаклун: (розлючено) Ти пошкодуєш про це!

(Чаклун намагається заволодіти силою Хлопчика-Зірки, але хлопчик перемагає його)

5. Хлопчик-Зірка і Заєць:

Заєць: (злякано) Хто ти? Чому ти сяєш?

Хлопчик-Зірка: Не бійся, я не зроблю тобі шкоди. Я - Хлопчик-Зірка.

Заєць: Хлопчик-Зірка? Ти з неба?

Хлопчик-Зірка: Так. Я впав з неба і шукаю своє місце у світі.

Заєць: Ти можеш жити зі мною. Я можу поділитися з тобою їжею та притулком.

Хлопчик-Зірка: Дякую тобі, друже. Я ніколи не забуду твою доброту.

6. Хлопчик-Зірка і священик:

Священик: (дивним поглядом дивиться на Хлопчика-Зірку) Хто ти, дитино? Звідки ти прибув?

Хлопчик-Зірка: Я - Хлопчик-Зірка. Я впав з неба.

Священик: (злякано) Зірка?! Це ж знак! Ти посланець від Бога!

Хлопчик-Зірка: Я не знаю, про що ви говорите. Я просто шукаю свій шлях у житті.

Священик: Ти повинен йти зі мною, дитино. Я навчу тебе Божим шляхам, і ти станеш слугою Господа.

Хлопчик-Зірка: Але я не хочу бути слугою. Я хочу вільно досліджувати світ і допомагати людям.

Священик: Ти не розумієш! Твоя сила - це дар від Бога, і ти повинен використовувати її на благо.

Хлопчик-Зірка: Я буду використовувати свою силу, щоб творити добро, але не буду жити за правилами, які мені нав'язують.

Священик: (з гнівом) Ти занадто впертий, дитино! Ти пошкодуєш про це!

(Хлопчик-Зірка йде від священика)

7. Хлопчик-Зірка і родина Дроворуба:

Хлопчик-Зірка: (заходить до хати дроворуба) Доброго дня! Чи не могли б ви мене прихистити на ніч?

Дроворуб: Звичайно, дитино. Заходь, не соромся.

(Дружина дроворуба готує їжу, а Хлопчик-Зірка розповідає їм про своє життя)

Дроворуб: Ти бідне дитя, але не переживай. Ти будеш жити з нами, як рідний син.

Хлопчик-Зірка: Дякую вам за вашу доброту. Я ніколи не забуду вашої щедрості.

(Хлопчик-Зірка знаходить нову сім'ю і щасливе життя)

8. Хлопчик-Зірка і вартові:

Вартовий: (зупиняє Хлопчика-Зірку) Стій! Хто ти і що тут робиш?

Хлопчик-Зірка: Я просто йду.

Вартовий: Просто йдеш? Ти не схожий на місцевого. Звідки ти прибув?

Хлопчик-Зірка: Я з далекої країни.

Вартовий: Далекої країни? А що ти тут робиш?

Хлопчик-Зірка: Я шукаю своє місце у світі.

Вартовий: Ти не можеш просто так заходити до міста. Тобі потрібен дозвіл.

Хлопчик-Зірка: Але я не маю нічого, щоб його отримати.

Вартовий: (задумавшись) Добре. Залишайся тут, я поговорю з начальником.

(Вартовий повертається з дозволом)

Вартовий: Ось, візьми. Це дозвіл на прохід до міста. Але будь обережний. У місті багато небезпечних людей.

Хлопчик-Зірка: Дякую вам! Я ніколи не забуду вашу допомогу.

(Хлопчик-Зірка йде до міста, щоб розпочати нову главу свого життя)