Ответ:

Есе на тему: «З одного боку, ми буваємо непередбачуваними й егоїстичними, з іншого – уміємо в скрутну хвилину знайти в собі стільки любові до близької людини, якщо вона її потребує»

Людська натура – складна й багатогранна, і часто ми бачимо, як у ній поєднуються протилежні якості. Однією з таких характеристик є наша здатність бути одночасно непередбачуваними й егоїстичними, а також здатність на самопожертву та безмежну любов до близьких людей у важкі моменти. Цей феномен можна простежити у багатьох творах літератури, зокрема у таких як «Чайка Джонатан Лівінгстон», «Маленький принц» та «Буба: мертвий сезон».

Взяти, наприклад, «Чайку Джонатан Лівінгстон» Річарда Баха. Головний герой, Джонатан, на перший погляд, видається егоїстичним та непередбачуваним, оскільки він відмовляється жити за правилами своєї зграї і обирає власний шлях. Його прагнення до свободи та вдосконалення своїх навичок здається іншим чайкам непотрібним і навіть загрозливим. Проте, у критичний момент, коли інші чайки потребують допомоги, Джонатан виявляє справжню любов і турботу, повертаючись до зграї, щоб навчити їх і допомогти зрозуміти істинний сенс життя.

Ще одним яскравим прикладом є «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Головний герой, Маленький принц, спершу здається наївним та егоїстичним у своєму ставленні до троянди, яку він залишив на своїй планеті. Проте, подорожуючи по інших планетах і спілкуючись з різними персонажами, він розуміє, що його справжня любов і турбота належать саме його троянді. Ця історія показує, як навіть у найнепередбачуваніші моменти ми можемо знайти в собі силу і любов для тих, хто нам справді дорогий.

«Буба: мертвий сезон» Йоанни Фабіцької також демонструє цю подвійність людської природи. Головний герой, Буба, переживає складні емоції та виклики, які роблять його дії непередбачуваними. Його егоїзм і власні проблеми часто призводять до конфліктів з близькими людьми. Однак, коли його рідні опиняються у скрутному становищі, Буба знаходить в собі сили та любов, щоб допомогти їм, підтримати та подолати всі труднощі разом.

Ці приклади показують, що в кожному з нас живуть різні риси, і часто наші вчинки можуть здаватися суперечливими. Проте, саме у важкі моменти проявляється наша справжня суть – здатність на безкорисливу любов і підтримку близьких людей. Це і є той баланс, який робить нас справжніми людьми, і ця подвійність є невід'ємною частиною нашої природи.

Объяснение:

Ответ:

«Слова, немов сніжинки... коли трапляються нашої шкіри, можуть викликати радість або відчуття холоду. А потім зникають. Мовчанка краща, ніж слова, бо звільняє місце для думок. Мовчання погода для дружби»

Слова мають надзвичайну силу.

Вони можуть надихати і тішити,

але також здатні ранити і

залишати глибокі шрами. Як і

сніжинки, слова тимчасові, але

їхній вплив може бути

тривалим. Інколи мовчанка є

кращою за слова, оскільки вона

надає простір для роздумів і

може стати фундаментом для

міцної дружби. Цю думку

яскраво ілюструють програмові

твори, які ми вивчали у 8 класі,

зокрема "Чайка Джонатан

Лівінгстон" Річарда Баха,

"Маленький принц" Антуана де

Сент-Екзюпері, та "Буба:

мертвий сезон" Барбари

Космовської.

У творі "Чайка Джонатан Лівінгстон" Річарда Баха головний герой, Джонатан, стикається з нерозумінням і осудом з боку своєї зграї. Слова, якими його засуджують, холодні і болючі, вони відштовхують його і змушують залишити зграю. Проте Джонатан знаходить розраду в мовчанці, у спогляданні неба і польоті. Ця мовчанка дає йому можливість замислитися над своїм життям і знайти справжній сенс існування.

Зрештою, він повертається до своєї зграї з новими знаннями і досвідом, готовий поділитися ними, але тепер його дії говорять більше, ніж слова.

"Маленький принц" Антуана де

Сент-Екзюпері також

підкреслює важливість

мовчанки. У своїх подорожах

Маленький принц зустрічає

різних людей і створінь, кожен з

яких має свої слова і свої

історії. Однак найбільше

враження на нього справляє

Лис, який вчить його важливості

часу і терпіння. Їхнє мовчазне

спілкування стає основою для

їхньої дружби, що підкреслює

важливість того, що іноді

мовчанка може передати

більше, ніж будь-які слова.

У романі "Буба: мертвий сезон" Барбари Космовської мовчанка також відіграє значну роль. Головна героїня, Буба, часто стикається з непорозуміннями і конфліктами у своїй родині та з однолітками. Слова, які вона чує, не завжди приємні, і часто вони тільки поглиблюють розриви. Проте у найскладніші моменти Буба знаходить втіху в мовчанці, у своїх думках і спостереженнях. Це мовчання дозволяє їй краще зрозуміти себе і оточуючих, що зрештою допомагає їй вирішити багато проблем.

Отже, проаналізувавши

ці твори, ми бачимо, що слова

можуть бути як добрими, так і

болючими, як радісними, так і

холодними. Проте мовчанка, як

показують ці літературні

приклади, часто надає

можливість для глибоких

роздумів і розуміння. Вона може

стати основою для міцної

дружби і справжнього

самопізнання. У світі, де слова

часто використовуються

необережно і можуть завдавати

шкоди, мовчанка є цінним

ресурсом, який допомагає нам

знаходити гармонію і спокій.