Мурахи для життя будують собі мурашника, насипають земляного пагорба над ним та живуть там великим суспільством. Під поверхнею землі вони риють ходи, створюють справжні лабіринти. Їхній спільний дім стає безпечним та захищеним. Хіба що великий кріт ненароком розриє його, але кроти трапляються не так часто.

Мурахи поділяються на привілейований клас та звичайних мурашок-трудівниць. Перші мають здатність до розмноження: вони відкладають яйця для продовження життя колонії. Зазвичай у мурашнику живе одна чи кілька самиць, яких звуть королевами. Всі інші годують їх. Мурашина королева може прожити біля двадцяти років. Самці ж запліднюють самиць та живуть дуже недовго.

А звичайні мурашки-трудівниці кожної днини виходять на роботу: тягнуть їжу до мурашника, підтримують пагорб та лабіринти у потрібному для життя стані. Прибирають там, створюють запаси їжі у спеціальних дрібнесеньких діжечках, виховують потомство.

Я був найбільше вражений тим фактом, що в таких колоніях живуть навіть особливі мурахи-солдати. Це сильні комахи, які можуть відбити напад на їхнє суспільство. Є сенс у тому, що мурашники подекуди називають маленькими цивілізаціями.