Ответ:

Объяснение:

Коли за вiкном вже вечорiло і усі люди зібралися по домівкам і займалися своїми справами, ми з мамою сиділи на кухні.Мама готовила свій фірмовий пиріг і я їй допомогала.Та ми заговорилися.

- Мама, а які тобі подобаються пісні? - промовила я.

-Ой,донечко, різні-різні пісні мені подобаються. - з посмішкою відповіла Мама.

- А який жанр тобі більш подобається?Мій улюблений це кантрі.

- Да взагалі то не помічала. Якщо обирати з жанру то ,я думаю, класична музика . - задумчиво відповіла Мама.

- Зрозуміло.Мама, а яка в тебе улюблена пісня? - запитала я.

- Ох... моя найулюбленіша пісня Зеленооке таксі.. - відповіла Мама.

- А чому?

- Під цю пісню ми з твоїм батьком познайомилися, тому вона мені дуже запам‘яталась і досі моя улюблена. - відповіла з щирою посмішкою Мама.

- Нічого собі! Як цікаво.

- Так,пісні завжди нагадують нас про щось хороше, нагадує старі добрі часи.

- Так, матуся, я з тобою згодна!

Після чого ми разом накрили на стіл і позвали до столу сім’ю.

Ответ:

Цвірінькнути

Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам'ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню:

"Зоре моя вечірняя"

Зоре моя вечірняя, Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як широка сокорина

Вітки розпустила,

А над самою водою

Верба похилилась.

Ця пісня написана на слова Т. Шевченко і музику Я. Степового.

Коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів Дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. І я думаю — яка ж красива природа в наший рідній Україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.

А більше всього мені подобається мамин голос — тихий, сумний, рідний. І я відразу хочу їй чимось допомогти або її втішити. Адже вона — моя найрідніша людина!

Объяснение: