Размещено 5 лет назад по предмету
Українська мова
от wcs90553
Кого з наших сучасників вважають моральним авторитетом нації? Чи має така особа володіти даром слова? Чи сприяє розвиткові такого дару риторична компетентність? Викладіть свої думки в короткому творі, написаному у формі діалогу.
Дорогі старшокласники! Я хочу поділитися з вами думками, які допо могли мені досягнути деяких успіхів. Моя філософія життя завжди була дуже проста: «Мале зроблене є завжди більше, ніж балаканина про найбільші подвиги». Я народився в Україні і не відчуваю потреби вдавати, що я хтось інший. У західній культурі найбільшою образою є назвати когось перевертнем. Якби я вдавав, що я англієць, росіянин чи поляк, то не шанував бисебе самого. А якщо людина сама себе не шанує, то як може сподіватися, що її пошанує хтось інший? Кожен гарно усміхається, але вважає таку людину неповноцінною. Життя навчило мене: найкраще бути самим собою. Я був, є і помру українцем. Я завжди пильнував, щоб не принизити своєї гідності. Особливо важливо, щоб я як українець не принизив моїми діями гідності мого народу. Я гордий зі свого походження і вірю в краще майбутнє України. Я вважаю, що Україна — це велике дерево, яке живиться соками української землі, а розпускає гілки по всьому світу. Деякі нездорові гілки всохнуть. Але корінь здоровий — гілки і галузки відростуть. ...Багато було тих, хто віддав своє життя і загинув за ідею України. Але є багато тих, хто живе і творить для тієї самої ідеї як в Україні, так і за її межами. Якщо відновимо в собі правдиве почуття гордості — з того, що ми витримали й пережили, то ніхто не зможе нам перешкодити стати рівними з іншими визнаними народами світу. Ніхто не перешкодить нам почувати себе добрими для себе, нашого народу і світу. ...Головне в житті — не занепадати духом і вірити у кращий завтрашній день.