Размещено 2 года назад по предмету
Українська мова
от dimaishuk
Відредагуйте текст.
Згідно вченню Аристотеля, люди стають такими, якими вони є, завдяки трьом
чинникам природі, звичаям, розуму. Разом з тим, людську природу здатні
змінювати «або в кращий, або в гірший бік» звичаї. Люди «часто чинять
всупереч набутим звичкам і природі, прислухаючись саме до розуму »[Арист, с
201]. Адже розум сам по собі, поза полісною спільнотою схильний робити
помилки. Держава - це «зв'язок між людьми, схожими одне на одного» [Там
само, с 192]. Схожість трактується Аристотелем тут не їхньою подобою,
вродою чи тілом, а перш за все їхнім соціальним «станом громадянина», бо
держава є певна сукупність громадян. Аристотель, з'ясовуючи значення явища
«громадянства», вважає його досить складним поняттям. Його зміст може
змінюватися залежно від міри соціальної свободи і соціального ладу у державі.
Філософ визначає громадський стан особи і держави як самодостатність для
існування політичного або громадянського стану общини. Громадянином за
Аристотелем є той, хто приймає участь в законодавчих або судових справах та
народних зборах - «хто посідає місце в певній інституції» [Там само, с 68].