Размещено 2 года назад по предмету
Українська мова
от Аккаунт удален
Якось один із офіцерів запропонував Шевченкові подивитися, як живуть киргизи. Вони саме прикочували зі степу й неподалік від фортеці розкинули свій аул. Тут киргизи збиралися зимувати.
Дорогою офіцер розповідав Шевченкові про звичаї киргизів. Гості не повинні підходити до юрти. Треба зупинитися кроків за тридцять і чекати, поки вийде хазяїн, розпитає, а тоді вже заведе до житла.
Наблизилися до аулу. Ось вийшов з юрти господар. Він запросив гостей на почесне місце за вогнищем.
Шевченко сів, із цікавістю огледівся. Ніколи не бачив він юрти, тим більше не був усередині.
Юрта була велика, простора, мала форму правильного восьмикутника. Південний її бік був відкритий для сонця та світла. На міцне, добре вистругане кареге, що служило каркасом, напнуто білу повсть, оздоблену барвистим геометричним орнаментом.
Усередині юрта була завішана килимами. Уздовж стін лежали гори подушок, ковдр, згорнутих килимів. На навмисне залишених на кареге гілках висіли сідла, вуздечки, посуд. Тут висів і величезний бурдюк для кумису.
Шевченко сидів зачарований. Він відчув непереможне бажання малювати
перекажіть цей текст будь ласка дуже потрібно це