Навесні сіють бартонію, чор­но­бривці, в’юнок триколірний, гібіс­кус однолітній, запашний горошок, де­ко­ративні соняшники, гвоздику китайську, ромашку, резеду, рудбекію однорічну, красолю, квасолю декоративну, майорець. Як навесні, так і на зиму можна сіяти такі морозостійкі квіти: адоніс, амарант, волошку, календулу, льон, мак-самосійку, фацелію, хризантему, шавлію, синець. Насіння дворічних рослин (рожу, маргаритки, дзвіночки, лакфіоль, гвоздику турецьку, наперстянку, лунарію, матіолу, незабудки, Анютині вічка) зазвичай висівають влітку.
Щоб досягти раннього і тривалого цвітіння, багато квітів вирощують з розсади – наприклад, чорнобривці, айстри, запашний горошок, сальвію, каль­цео­лярію, запашний тютюн, красолю, петунію, целозію, жоржину, іпо­мею, левкой, флокс однолітній, вербену й інші. Але зауважте, що розсада цих квітів висаджується в ґрунт не раніше, ніж пройдуть весняні заморозки. За бажанням, впродовж літа деякі квіти можна живцювати (наприклад, агератум, бегонію, геліотроп, бальзамін, петунію, портулак, віолу) .
Вирощена розсада ­теплолюбних багаторічних рослин (бегонії, бальза­міни, жоржини й ін. ) висаджу­єть­ся тільки після заморозків, а викопується (!) до настання перших морозів.
Мрієте про буйне цвітіння на своїй клумбі? Перш ніж посадити рослини, розпушіть ґрунт, додайте мінеральні, органічні добрива в потрібних пропорціях та кількості. Ґрунт у саду можна поліпшити з унесенням в нього сидератів, тирси, що перепріла гноєм, а також компосту, піску, торфу, мінеральних добрив (столова ложка гранульованої речовини N, P, K на один квадратний метр) . А ще важливо приготувати поживний субстрат для заповнення горщиків вазонів та підвісних кошиків, щоб потім висадити ці квіти.
Аби рослини виросли красивими, підтримуйте необхідну вологість субстрату, щоб у ґрунті могли існувати корисні бактерії, які переробляють гній у більш дрібні часточки. Земля, у якій ростуть квіти, не повинна бути пересохлою і розсипатися.
Зверніть увагу на те, що нині у про­дажі з’явилися добавки, які дозволяють рідше проводити поливи. При внесенні вони спочатку накопичують у собі вологу, а потім ­поступово віддають її субстрату. Це особливо актуально в посушливе літо та при зайнятості квітникарів. Із природних матеріалів такі властивості має глина, а зі штучних речовин-кондиціонерів вологи – спучений вермикуліт та гідрогель.
Зауважте, що частота поливів рослин обов’язково регулюється з урахуванням властивостей ґрунту та погодних умов. Вологолюбні рослини для гарного росту і цвітіння потребують більше вологи, тому поливайте їх частіше, але не забувайте, що при великій кількості вологи виникає ризик грибкових захворювань, тому садіть рослини на певній відстані.