Ответ:

Объяснение:

1. Молекулярні взаємодії: різні молекули взаємодіють унікальними способами. Коли речовини додають до суміші, вони можуть або посилювати, або перешкоджати взаємодії між молекулами суміші. Наприклад, якщо додана речовина утворює водневі зв’язки з молекулами суміші, вона може підвищити в’язкість шляхом створення сітки, яка перешкоджає потоку. З іншого боку, якщо додана речовина порушує існуючі зв’язки, це може зменшити в’язкість.

2. Розмір і форма частинок: розмір і форма частинок також відіграють вирішальну роль. Більші частинки, як правило, збільшують в’язкість, оскільки вони створюють більший опір потоку, тоді як менші частинки можуть не мати такого значного впливу. Крім того, частинки неправильної форми можуть порушувати потік більше, ніж сферичні.

3. Концентрація: концентрація доданих речовин може мати значний вплив. При низьких концентраціях додані речовини можуть діяти як мастила, зменшуючи в’язкість шляхом розділення молекул суміші. Однак при більш високих концентраціях вони можуть викликати агрегацію або сплутування, збільшуючи в’язкість.

4. Температура: температура впливає на молекулярний рух. Більш високі температури зазвичай знижують в’язкість, оскільки молекули рухаються вільніше, зменшуючи їхню тенденцію до злипання. І навпаки, нижчі температури збільшують в’язкість, уповільнюючи молекулярний рух, уможливлюючи більше взаємодій між молекулами.

5. Швидкість зсуву: в'язкість також може залежати від швидкості зсуву або деформації рідини. Деякі речовини демонструють неньютонівську поведінку, коли в’язкість змінюється залежно від прикладеної напруги. Наприклад, рідини, що розріджують зсув, стають менш в’язкими при високих швидкостях зсуву, тоді як рідини, що згущуються, стають більш в’язкими.