Відповідь:

Моско́вське князі́вство, згодом відоме як Вели́ке князі́вство Моско́вське (рос. Великое княжество Московское), також відоме під назвою Московія[1][2] (лат. Moscovia) — спочатку удільне князівство у складі Володимиро-Суздальського князівства, потім під владою Золотої Орди[3] до 1480 року. Першим князем (і першим князем міста Москви) став 16-річний син Олександра Невського, Данило Олександрович (вассал орди). А першим правителем відокремленої від Орди Московії в 1480 став Іван Третій.

Уже в середині XI століття в стародавній Київській державі — Русі стали виявлятися ознаки дроблення на самостійні князівства і землі. З'являлися все нові і нові князівства. Значними феодальними державами цього періоду стали Залісся, Галицько-Волинське, Турово-Пінське, Чернігівське, Полоцьке, Смоленське князівства, Новгородська і Псковська феодальні республіки.

Притока населення сприяла підйому Ростово-Суздальської землі. Місцеві князі почали вперту боротьбу за заволодіння великим княжінням. Князем Юрієм Долгоруким були засновані нові міста — Дмитрів, Кострома тощо. У 1169 році, при Андрії Боголюбському, землі Залісся здобувають незалежність від Русі, їхні війська пограбували Київ, і Андрій Боголюбський проголосив себе незалежним від великих князів Київських володарем. При Всеволоді Велике Гніздо відбувалося виникнення нових феодальних центрів, дроблення Залісся, усередині якого в XIII столітті з'явилися князівства Переяславське, Ростовське, Суздальське, Ярославське, Тверське, Московське тощо.

Першим удільним князем в Москві був син Олександра Невського Данило Олександрович, що отримав ханський ярлик у 1277 році. З 1330-х заліські князі, за рідкісними винятками, були утримувачами ханського ярлика на право збирання данини. З подальшим розширенням земель московських князів і централізацією влади за допомогою татарських баскаків їм вдається до кінця XV століття створити зі свого осередку центр єдиного Московського великого князівства.

Згідно з неофіційними російськими джерелами, Москву, яку Олександр Невський дав своєму сину Данилу у спадок, хан Менгу-Тимур відділив від Володимирського князівства і посадив 16-річного Данила Олександровича на новостворений московський престол

постав коронку пж