Кожен повноцінний народ має власну історію, культуру, цінності. До таких цінностей ми, як правило, зараховуємо фольклор, легенди, священні книги. Але навіщо нам сьогодні знати про священні книги? Я вважаю, що роль священних книг у житті людини неоціненна. Вони дають нам знання, допомагають розвиватися духовно. Це те, що підживлює народ зсередини. Такі книги розповідають про історичні події, людей, посланців Всевишнього. У світі існує три таких письма – Веди, Біблія й Коран. Наприклад, Веди – це пам’ятка індійської культури. Означає вона «священне знання». Релігія вед – це художні образи, до яких впродовж багатьох віків звертаються митці. Ще однією священною книгою є Коран – основа мусульманської релігії. Це своєрідна збірка проповідей Мухаммеда, яка впливає на культуру народів Сходу. Ну і, звичайно, Біблія – наша священна пам’ятка літератури. У перекладі з грецької означає «книга». Це єдиний і неповторний символ усього християнського народу. Хоч ми й сприймаємо його, як єдиний текст, та відомо, що Біблія писалася різними авторами й у різний період часу та навіть різними мовами. Вона увібрала в себе  історичні події святих, гімни, повчання, афоризми та багато іншого. Та найголовніше – заповіді Божі. Саме вони впродовж віків наставляють народ на праведне життя. Хоч ці писання на перший погляд різні, та головною метою є допомогти усвідомити людині світ, самого себе, відкрити душу. Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури вже багато століть несуть мудрість та вчать від найменших до найстарших основним цінностям у житті. Кожен епізод, образ спонукає до праведного життя. Це справжній духовний досвід минулих поколінь. Тому загальнокультурне значення священних книг є неоціненним.