Відповідь:

В Україні вимоги до складання дійсного заповіту регулюються Цивільним кодексом України. Відповідно до кодексу, заповіт має бути складений у письмовій формі та підписаний заповідачем у присутності двох свідків. Свідки також повинні підписати заповіт у присутності заповідача та один одного.

Виходячи з описаного вами сценарію, видається, що дотримана процедура не відповідає вимогам законодавства України щодо складання дійсного заповіту. Керівник експедиції виступав не як свідок, а як нотаріус. Законодавство України не вимагає нотаріального посвідчення заповіту, і нотаріус не може бути свідком.

Крім того, питання щодо дійсності заповіту викликає той факт, що начальник експедиції висловив обурення змістом заповіту та нотаріально посвідчив його після наполягання заповідача.

Тому цілком імовірно, що заповіт, складений за цих обставин, не вважатиметься дійсним за законодавством України.